Що знайшла друга археологічна експедиція на батьківщині Олекси Тихого?

Як вже зазначалося у попередній публікації, друга експедиція археологів до хутора Іжівка, відбулася влітку 2006 року, себто за 31 рік після скарги Олекси Тихого до музею про пограбування іжівських курганів. Цього разу розкопки провадили співробітники Донецького обласного краєзнавчого музею під керівництвом А. М. Усачука. Ця експедиція завершила дослідження, розпочаті у 1989 році.

На відміну від попереднього разу, тепер курганному некрополю, вік якого становив близько 5 тис. років, загрожувала руйнація з боку кар’єру з видобутку глини (Литвиненко Р., с. 28). Тож археологи мали провести рятувальні розкопки.

Поховання донецької катакомбної культури

Фото 1. Поховання донецької катакомбної культури. Іжівка, курган 4, поховання 11. Розкопки 2006 р. Фотографію надав Ю. Б. Полідович

Далее…

Про Олексу Тихого та “бойові колісниці” під Іжівкою

Стародавня колісниця

Реконструкція т. з. “бойової колісниці” ґратчастого типу катакомбної археологічної спільноти

У попередній публікації ми розповіли про історію з листом Олекси Тихого та зруйновані кургани навколо його рідного хутора Іжівка (Їжівка, Їжевка). Ми обіцяли продовжити цю тему й розповісти про самі розкопки.

Насправді розкопки курганів у цьому районі проводилися двічі, у 1989 та 2006 роках (відповідно Донецьким державним університетом та Донецьким обласним краєзнавчим музеєм). Причому вони велися на відстані не більше півкілометра від Іжівки. Обидві дали досить неординарні знахідки, обидві не були винесені на широкий загал. Фактично, про це знало лише вузьке коло спеціалістів-археологів. Хіба лише завдяки ним можемо зараз дізнатися про таємниці Іжівських курганів, оскільки фонди музею у Донецьку зараз не доступні.

Далее…

Олекса Тихий та історія з пограбованими курганами

Фото 1. обкладинка

Обкладинка збірки наукових праць, присвяченої 90-й річниці від дня народження О. Тихого

Нещодавно до рук наших музейників потрапив цікавий документ, пов’язаний водночас зі двома знаковими для Донеччини темами – курганами та постаттю українського правозахисника й підрадянського дисидента Олекси Тихого.

Про Олексу Тихого та археологічну спадщину Донеччини на початку 2017 року вже писав відомий історик та археолог із Донецького національного університету ім. В. Стуса Роман Литвиненко. Його стаття вийшла у ювілейній збірці «Мислити з Олексою Тихим». На підставі спогадів Григорія Гребенюка, який побіжно згадував у своїх спогадах про звернення Тихого до газети «Радянська Донеччина» з приводу «плюндрування степових могил», Р. Литвиненко припустив, «що як освічена і принципова людина, О. І. Тихий не міг бути байдужим до справи збереження історичної спадщини Донбасу та України загалом» (Литвиненко Р., с. 27).

Далее…

Справа Георгія Кочергінського…

У статті ад’юнкта-професора історичного факультету Університету штату Вірджинія (США) Джеффрі Дж. Россмана наприкладі розслідування діяльності начальника дорожньо-транспортного відділу ГУДБ НКВС Північно-Донецької залізниці Г. Кочергінского досліджується мотивація участі співробітників держбезпеки у «Великому терорі» 1937–1938 рр. Вказується, що ситуативні чинники буливажливим фактором участі співробітників НКВС у масовій фальсифікації й фабрикації справ, а також катуванні підозрюваних.

Далее…

Лікування професійних захворювань робітників Донбасу на початку ХХ ст. (стаття мовою оригіналу)

Земские врачи Бахмутского уезда, на территории которого насчитывалось более 70 угольных шахт, уделяли особое внимание состоянию санитарии жилищ, водообеспечения, торговли в шахтерских поселках. В свою очередь Союз горнопромышленников Юга России открыл в Харькове Медико-механический институт для обследования профзаболеваний, Санитарное Бюро, проводившее Съезды фабричных и рудничных врачей, ежегодно анализировавшее состояние травматизма и заболеваемости рабочих, а также вырабатывающее меры безопасности на предприятиях.

Открытка Славянска №8. Грязе-лечебные ванны

Далее…

Галерея визначних археологів

Минулого тижня було сорок днів від дня смерті В. В. Циміданова, хочемо пом’янути цю непересічну людину, опублікувавши останню статтю, яку він передав для музейного сайту. Віталій Владиславович планував цілий цикл публіцистичних дописів, присвячених визначним археологам, що мали безпосередній стосунок до Донецького краю. Проте, його задум не вдалося втілити. Сподіваємося, що найближчим часом буде нагода й можливість завершити цю роботу.

В.В. Циміданов

Далее…

Початок АТО: наближаємося до сумної дати (спогади В. В. Циміданова)

Це передостанній матеріал, який передав для публікації на нашому сайті Віталій Владиславович. Ми дещо його скоротили, бо деякі місця повторюються у вступі до каталогу «Героям слава!». Гадаємо, настав час нагадати про події, описані в даному спогаді.

Невдовзі виповниться 5 років від початку російсько-української війни, яку розв’язав проти нашої країни путінський режим. Війна все ще продовжує точитися, нехай навіть і мляво. Певно, вона не скоро закінчиться. Початком цієї війни є події, що відбулися 12 квітня 2014 р. У той день російські загони, керовані офіцерами спецслужб РФ, зокрема таким собі Стрєлковим, захопили міста Слов’янськ, Краматорськ та Дружківку, де загарбники були підтримані місцевими колаборантами.

Бойовик Стрєлкова-Гіркіна

Бойовики Стрєлкова-Гіркіна у Слов’янську

Далее…

Замість статті у Вікіпедії, або коротка біографія Григорія Стеценка на тлі доби

Дмитро Білько

Не багато знайдеться зараз людей, хто знає про Григорія Стеценка, та ще менше, – хто його пам’ятає. Проте біографія цієї людини є вельми цікавою та драматичною. Напевно, стаття про неї в українській Вікіпедії могла б починатися приблизно так. Григорій Панасович Стеценко (9 березня 1912 – 11 лютого 1994 рр.) – український радянський літератор і журналіст, активний учасник літературного руху на Донеччині початку 1930-х років, член Союзу письменників СРСР, учасник І-го з’їзду радянських письменників у Москві, друг та біограф горлівського шахтаря-передовика М. Ізотова. Автор багатьох книжок, серед яких, зокрема «Микита Ізотов» (1933), численних публікацій у центральній та периферійній радянській пресі переважно пропагандистського змісту, присвячених М. Островському, М. Ізотову, О. Стаханову, оповідям щодо так званої «Ленінської іскру» тощо. Його іноді називають «єдиним професійним письменником», що працював у Дружківці.

Григорій Стеценко

Григорій Стеценко, травень 1963 року

Далее…

“Лондон 1984 та Олекса Тихий: що розповіла одна англомовна листівка”

Шкільну роботу із такою назвою учениці однієї зі шкіл Добропілля випало рецензувати автору цих рядків у грудні 2018 року. Як і заявлено у назві основним об’єктом уваги учнівського дослідження мала стати англомовна листівка, що з’явилася у Лондоні на початку грудня 1984 року, себто рівно 34 роки тому. Не буду зосереджуватися на змісті цієї роботи, бо вона мала цілком навчальний характер з усіма плюсами та мінусами, притаманними для нашої системи освіти. Водночас слід зауважити, що завдяки зусиллям цієї учениці та її керівника Вікторії Поліщук маємо достоту пристойний переклад листівки, де згадується ім’я нашого земляка Олекси Тихого та інших підрадянських політв’язнів. Але перед тим як навести цей переклад (з незначними правками рецензента), хотілося б викласти бодай побіжний огляд подій, що передували його появі.

Комітет захисту українських політичних в’язнів у СРСР - листівка

Титульний аркуш англомовної листівка, виданої Комітетом захисту українських політичних в’язнів у СРСР

Далее…

Історико-археологічний нарис про поїздку до Маріуполя

У середині грудня 2018 р. співробітники ДОКМ В. В. Циміданов та О. П. Циба, здійснюючи інвентаризацію археологічних пам’яток, побували на землях Маріупольської міськради. Разом із викладачем Маріупольського державного університету (МДУ) археологом В. О. Забавіним вони обстежили у місті кілька курганів, у тому числі великий курган Дід (Іл. 1). Це – один із найбільших курганів у Донецькій області. Він має висоту до 5,6 м та діаметр до 60 м. Зараз стан Діда задовільний – його насип задернований, але у 1993 р. курган зазнав часткового руйнування внаслідок будівництва водоводу. Відтак маріупольський археолог В. К. Кульбака провів охоронні розкопки на зруйнованій ділянці. При цьому було виявлено кілька поховань катакомбної культури (кінець ІІІ – початок ІІ тис. до н.е.) (Іл. 2).

Великий курган

Іл. 1

Далее…

Вверх
© 2019    Копіювання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного посилання!   //    Увійти