Кераміка на всі віки: археолог ДОКМ взяв участь у симпозіумі керамістів

У передостанній день листопада Слов’янськ приймав І Міжрегіональний симпозіум, присвячений перспективам розвитку керамічної галузі у сучасних умовах (іл. 1, 2). Захід відбувся у рамках реалізації проекту «Налагодження культурного діалогу між Донецьким та Івано-Франківським регіонами з метою збереження історично-культурної спадщини та поширення традицій місцевого ремісництва: виробництва слов’янської та косівської кераміки». Під час симпозіуму гончарі із м. Косів (Івано-Франківщина) та м. Слов’янськ (Донеччина) продемонстрували своє мистецтво (на іл. 3 – зразки посуду, який виготовляють косівські майстри).

І Міжрегіональний симпозіум у Слов'янську

Ілюстрація 1

Керамічний симпозіум у Слов'янську

Ілюстрація 2

Посуд з Косова

Ілюстрація 3

У роботі симпозіуму взяли участь співробітник ДОКМ В. В. Циміданов. Він виступив із доповіддю про давню кераміку Донеччини. Археолог, зокрема, зазначив, що на теренах нашого краю гончарство існувало ще за доби неоліту – у VI–V тис. до н. е. (на іл. 4 – фрагмент неолітичної посудини). Дуже високого рівня воно досягло у бронзовому віці (ІІІ–ІІ тис. до н. е.). І хоча тогочасні гончарі нашого регіону ще не знали гончарного кола, їх витвори часто мають дуже правильну і витончену форму (на іл. 5 – посудина зрубної культури; горщик датується приблизно XIV–XIII ст. до н. е.). Дослідник підкреслив, що посуд за доби бронзи використовувався не лише утилітарно (для приготування їжі), але й часто ставав атрибутом різноманітних обрядів. Прикладів цього багато.

Неолітична посудина

Ілюстрація 4

Посудина зрубної культури

Ілюстрація 5

Наведемо лише деякі:

  1. Посудини супроводжували небіжчиків до потойбіччя, виступаючи як ємкості для їжі, котру мрець, на думку живих, мав їсти під час переправи у інший світ (на іл. 6 – поховання донецької катакомбної культури, яке датується приблизно ХХ ст. до н.е.; на іл. 7 – катакомбне поховання маничського типу (дата – близько XVIII ст. до н. е.); на іл. 8 – посудина зрубної культури (дата її – близько XV–XІV ст. до н.е.).
    Поховання донецької катакомбної культури

    Ілюстрація 6

    Катакомбне поховання маничського типу

    Ілюстрація 7

    Посудина зрубної культури

    Ілюстрація 8

  2. У посудинах часто ховали рештки спалених небіжчиків.
  3. Посуд били під час похорону, що, як вважалося, могло полегшити небіжчикам шлях до царства мертвих.
  4. Керамічні вироби використовувалися як своєрідні «поштові скриньки» – у курганах заривали горщики, до яких були покладені предмети, котрі символізували певні блага. За допомогою цих «листів» люди хотіли натякнути богам, щó вони бажають отримати від них (це – так зване «речове письмо», яке широко використовувалося у часи, коли ще не було справжньої писемності).
  5. Посудини вставляли одна в одну (виходило щось на кшталт матрьошок), а потім поміщали до курганних насипів або святилищ чи жертовників. За однією із гіпотез, люди у такий засіб намагалися впорядкувати світ, який час від часу, на їх думку, із різних причин приходив до стану хаосу.
  6. Посудини виступали як носії певної інформації, раціональних знань. Зокрема, на них відображали міфологічні сюжети (на іл. 10.1 – посудина зрубної культури), наносили календарі (на іл. 9 – календар катакомбного часу, на іл. 10, 3 – зрубного часу. Ритуальна посудина з кургану “Розкопана могила”, поблизу Дружківки, 2001 рік). На посудинах зрубної культури часто зустрічаються загадкові знаки (іл. 10, 2). Імовірно, це – щось на кшталт письмен.
    Календар катакомбного часу

    Ілюстрація 9

    Посудина зрубної культури

    Ілюстрація 10.1

    Загадкові знаки

    Ілюстрація 10.2

    Календар зрубного часу

    Ілюстрація 10.3

  7. Посудини використовувалися як «відмички» каналу зв’язку із царством мертвих – аби відкрити цей канал, слід було поставити горщик догори дном та зробити певні маніпуляції.
  8. Посудини виступали як обереги. Зокрема, їх поміщали у так званих «медіативних локусах», тобто місцях, де, як вірили люди, є можливим контакт із потойбіччям, богами, демонами. До таких локусів, серед іншого, залучали границі поселень (на іл. 11 – речі із культового комплексу зрубної культури, котрий знаходився саме на границі поселення (він датується близько ХІІ ст. до н. е.) – маленька посудинка, ікла кабана, кістки тварин).
Речі із культового комплексу зрубної культури

Ілюстрація 11

Варто додати, що археологи, вивчаючи культури доби бронзи, стикаються також із технічною керамікою. Зокрема, вона добре відома у зрубній культурі (на іл. 12 – сопло від металургійної печі; на іл. 13 – уламки матриці для відливання бронзових серпів; на іл. 14 – ллячка, за допомогою якої до матриць заливали розплавлений метал).

Сопло від металургійної печі

Ілюстрація 12

Уламки матриці для відливання бронзових серпів

Ілюстрація 13

Ллячка для розплавленого металу

Ілюстрація 14

Загалом, вивчення давньої кераміки та контекстів, у які вона потрапляла, є надзвичайно важливим напрямком археологічного пошуку.

Оставить свой комментарий

Вверх
© 2019    Копіювання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного посилання!   //    Увійти