14 березня – День українського добровольця

День українського добровольця (2024)

Пам’ятна дата, обрана Верховною Радою України від 17 січня 2017 року, не є випадковою. У 2014 році на тренувальну базу в село Нові Петрівці з Майдану Незалежності вирушили першими 500 бійців для формування єдиного на той час добровольчого батальйону. Чоловіки й жінки рішуче обрали шлях, відомий нам здавна – боротьбу за свою землю.

Добровольчі формування створювалися не лише на незламних барикадах Майдану, а й при облдержадміністраціях. Національна гвардія України та патрульна служба поліції особливого призначення були дотичними до цього: формували власні батальйони.

Неоціненним є внесок кожного добровольчого формування, який став щитом на захисті України під час збройного вторгнення Росії на сході нашої країни у 2014 році. У боях брали участь близько 40 добровольчих батальйонів, які з часом переформувалися у військові частини силових структур.

Добровольчі батальйони у той час дали змогу провести мобілізацію, яка вберегла українську державність від кривавої загибелі. Під час збройної агресії країни-терориста на сході добровольці брали участь в різних операціях: і оборонних, і наступальних.

Кожен із нас – і дорослий, і малий – пам’ятатиме, як українські добровольці, яких народ прозвав кіборгами, мужньо боронили Донецький аеропорт 242 дні. Страшний бій тривав з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року і закінчився після зруйнування старого та нового терміналів аеропорту. Ворог може знищити наші будівлі, архітектурні споруди, музеї, та наш вільний народ йому не здолати ніколи.

Пам’ятними є слова одного з найкращих синів України, добровольця Василя Сліпака, який був учасником бойових дій у складі Добровольчого українського корпусу «Правий сектор»: «Майдан…війна…Все почалося якось паралельно…морально я був готовий до поїздки на схід. І я дуже щасливий, що побував там… Там є та Україна, яку я хотів бачити… Я скажу одну фразу, хай це буде пафосно, але я не боюся цих слів. Люди, які там – це реально цвіт нації. Ці люди будуть здатні дуже скоро змінити країну. Це люди ерудовані, вони стоять високо інтелектуально, люди різних професій, національностей».

На жаль, доброволець Василь загинув у бою поблизу Луганська у 2016 році. Сотні тисяч українців є гідними синами й дочками України, які не боялися нічого – ні ворогів, ні смерті. Бо хотіли одного: волі, яка закодована у наш герб, яка ллється в нашій крові.

Сьогодні наша країна переживає найбільше випробування на міцність духу в новітній історії – криваву війну з російським агресором, з країною-вбивцею. У перші години вторгнення ворога на наші терени сотні тисяч українців та українок добровільно стали на захист своєї Батьківщини. Ніхто не залишився осторонь: тисячі повернулися з-за кордону заради збереження своєї держави, відомі спортсмени, артисти, люди різних професій взяли в руки тяжку зброю. Навіть іноземці доєдналися до армії України і спільно з нами боряться за мир та демократію не лише нашої країни, а й усієї Європи, ба, більше – світу.

Зараз добровольцем можна назвати весь український народ. Чоловіки й жінки поповнили ряди Збройних Сил України та утворили собою непереможний щит задля збереження права називатися українцями, яке ніхто в нас не забере – ні кулі, ні страх, ні навіть смерть. Багато людей стали до лав територіальної оборони. А хтось захищає країну з тилу, допомагаючи нашим військовим, наближаючи перемогу, готуючись поповнити армію ЗСУ вже завтра.

Українські добровольці з давніх-давен й до нині є народним символом героїзму, мужності та волелюбності.

Ми шануємо кожного, хто захищає нашу країну й пам’ятаємо кожного, хто поклав своє життя заради збереження свободи та територіальної цілісності рідної землі, що зветься Україна!

Поділитися в соціальних мережах:

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *