Щороку 15 серпня археологи відзначають своє професійне свято – День археолога. За однією із версій, воно було започатковано ще у 1940-1950 рр. ХХ ст. Неформальне свято, яке за археологічною традицією завжди було прийнято святкувати у полі біля вогнища, у тісному колі однодумців та прихильників цієї романтичної справи.
З 2008 р. Указом Президента України від 6 серпня за № 694/2008 «Про день археолога» свято набуло офіційного статусу.
Перші археологічні дослідження на території сучасної Донеччини розпочалися ще у другій половині ХІХ ст. Увагу дослідників в першу чергу привертали кургани – поховальні споруди прадавніх племен, які в різні часи мешкали на цій території.
Взагалі, археологічна мапа Донеччини дуже насичена археологічними пам’ятками, що презентують майже всі історичні періоди існування людини, починаючи з епохи палеоліту до середньовіччя включно. До речі, саме на території Донецької області відкрите одне з найдавніших в Україні місцезнаходжень доби раннього палеоліту, вік якого додатково підтверджений висновками геологів і становить близько пів мільйона років.
Багато археологічних досліджень проводилось на стоянках та майстернях доби неоліту, поселеннях і курганах бронзового віку та городищах і могильниках раннього середньовіччя.
В цілому, за останнім переліком пам’яток археології Донецької області, нараховується близько 10000 археологічних об’єктів.
Саме археологічні матеріали стали основою фондових зібрань перереєстрованого після 2014 р. Донецького обласного краєзнавчого музею у м. Краматорськ. Робота закладу почалась з відновлення пам’яткоохоронного напряму, який передбачає інвентаризацію існуючих археологічних об’єктів, проведення археологічних розвідок, здійснення рятівних археологічних досліджень.
Протягом 2017 – 2018 рр. на території області Інститутом Археології НАНУ проводились рятівні розкопки курганних могильників, активну участь у яких приймали археологи Донецького обласного краєзнавчого музею.
Всі отримані унікальні знахідки надійшли до фондів музею та наповнили новостворену експозицію «Людина в просторі степу. Доба каменю. Доба бронзи».
Суттєві корективи щодо обліку та збереження пам’яток археології Донеччини внесли події, пов’язані з військовою агресією 2014 р., а згодом і повномасштабним вторгненням Росії в Україну у лютому 2022 року.
Наслідки бойових дій для збереження пам’яток археології поки що навіть не можливо уявити. Тому Інститутом археології НАН України започатковано активну діяльність щодо моніторингу стану археологічної спадщини в умовах війни. За ці роки було створено Archaeological Landscape Monitoring Group у складі науковців-археологів, пам’яткознавців із багатьох інституцій, серед яких:
- Інститут археології НАН України;
- Український державний інститут культурної спадщини;
- Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
- Національний музей історії України і багато інших.
Попри все, робота зі збереження і вивчення археологічної спадщини триває.
Вітаємо всіх причетних до такої романтичної, дуже самовідданої і непростої професії, яка потребує неабияких знань, сумлінності та порядності! Особливі вітання тим колегам, хто зараз захищає Україну зі зброєю в руках. Бажаємо Перемоги та скорішого повернення до улюбленої справи!
