Щорічно 23 серпня, починаючи з 2004 року, в Україні відзначається День Державного прапора України.
Державний прапор України – це один із державних символів України нарівні з Конституцією, Державним гербом і гімном. Це також наш національний символ, символ нашої української ідентичності, символ боротьби за волю та перемогу над агресором.
Саме 23 серпня 1991 року після провалу путчу в Москві, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної Ради України. Освячення прапора було проведено священиком УАПЦ Петром Бойком. Якраз цієї події і був присвячений Указ Президента України Леоніда Кучми «Про День Державного прапора України» від 2004 року, написана відповідна картина на стіні Верховної Ради України, а цей прапор, як реліквія, урочисто зберігається під склом в музеї Верховної Ради. Наступного дня, 24 серпня 1991 р. Україна проголосила свою незалежність.
Синьо-жовте поєднання утвердилося як національні кольори з давніх часів. Жовто-блакитні барви символізували Київську Державу ще до християнізації Русі. Синьо-жовті кольори згадуються близько 1410 року на корогвах Галицько-Волинського князівства. На них ще на синьому полі був зображений золотий лев. Жовто-блакитний прапор мали й запорозькі козаки, які використовували його в мирний час.
Під час хвилі європейських революцій 1848 року, названої «Весна народів», синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українського народу. Тоді, у червні 1848 р., таке знамено вперше підняли над ратушою у Львові.
На Наддніпрянщину, яка була у складі Російської імперії, синьо-жовтий прапор, як символ української національної боротьби, прийшов після подій революції 1905–1907 років. А вже у 1917 році він став офіційним стягом української державності.
Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора як нашого національного символу відбулося 22 березня 1918 року. Українська Центральна Рада ухвалила Закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного кольорів як прапор Української Народної Республіки.
У 1938−1939 роках синьо-жовтий стяг був прапором Карпатської України, у 1941 році – Української Держави.
Так, упродовж історичного розвитку жовто-блакитний прапор був символом боротьби за національні й соціальні права українського народу і за часів незалежності став Державним прапором України. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса та багатство нашої землі. І в наші дні, коли українські воїни захищають рідну землю, відстоюючи її суверенітет та незалежність, саме Державний прапор України є символом цієї боротьби.
Сьогодні синьо-жовтий прапор підіймають над будівлями міст та селищ. Наш прапор майорить над звільненими від російських окупантів населеними пунктами, що означає – тут Україна, це наша земля, це наша перемога!
Сьогодні прапор з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України. А українці на окупованих територіях чекають, коли він знову з гордістю розвіватиметься у їхніх містах та селах.
Вітаємо всіх із цим визначним днем! Будьмо гідними нашої історії і тих завдань, які стоять перед Українською Державою сьогодні!
Шануймо наші державні символи, наші обереги!
