26 квітня 2025 року минають 39-ті роковини аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою в історії катастрофою в ядерній енергетиці. Аварія забрала життя тисяч людей і завдала непоправної шкоди навколишньому середовищу. Відтоді в цю дату в Україні щорічно вшановують усіх людей, хто загинув або постраждав від цієї катастрофи, а також ліквідаторів наслідків аварії.
26 квітня 1986 р. – це був день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи, яка була спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції. Руйнування мало вибуховий характер, реактор було повністю зруйновано і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.
За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік СРСР. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини також територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Великої Британії, Австрії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів та Бельгії.
Лише завдяки самопожертві ліквідаторів, багато з яких заплатили власним життям і здоров’ям, вдалося локалізувати аварію та врятувати країну і світ від радіаційного забруднення. До ліквідації наслідків аварії було залучені тисячі фахівців різних професій! Отримуючи великі дози опромінення, інженери, будівельники, шахтарі, енергетики, водії, військові, лікарі – усі, хто пішов тоді не тільки за наказом, а й за покликом серця, зупинили невидимого і дуже підступного ворога.
Чорнобильська катастрофа стала також одним із каталізаторів розпаду СРСР. Спроби Москви приховати правду про її наслідки, недостатні заходи безпеки і допомоги потерпілим похитнули віру в «гуманність» комуністичної ідеї. Радянська влада продемонструвала кричущу безвідповідальність за долі людей.
Українська нація, всі громадяни України із гордістю та шаною згадують героїчний подвиг ліквідаторів аварії на ЧАЕС, наших співвітчизників які першими вступили в нерівний двобій із цією жорстокою зброєю, яка була здатна вмить буквально випалити усе живе. Певна необізнаність та непоінформованість ліквідаторів про катастрофічні наслідки радіаційного випромінювання для людського здоров’я стали фатальними для багатьох з них. Але це не зупинило наших пожежників, військових, медиків, правоохоронців першими прийняти на себе цей страшний вогонь небезпеки, іноді – ціною власного життя.
Дякуємо за подвиг, і вічна пам’ять героям, що віддали своє життя у боротьбі з цією техногенною катастрофою! І пам’ятаймо, що людське життя – безцінне, і будь-які експерименти та наукові впровадження перш за все мають бути безпечними для людства, для нашого майбутнього, для життя на нашій планеті.
