Щорічно в четверту суботу листопада в нашій країні та світі вшановують пам’ять жертв Голодоморів, що сталися в Україні протягом першої половини ХХ ст. Але найбільш жахливим був Голодомор 1932-1933 рр. 26 листопада 2022 року виповнюються 90-ті роковини цього страшного голоду.
Голодомор 1932-1933 років в Україні – не історичне минуле, а трагічна сторінка нашої історії, яка не має терміну давності і забуття.
Голодомору передувала хлібозаготівельна кампанія, насильницька колективізація селянських господарств, «розкуркулення» селян та масовий терор на селі. Тим часом у радянській Україні фіксували сотні селянських повстань, учасники яких категорично відмовлялися від вступу до колгоспів. У засекречених документах 1930 р. йшлося, що протягом лютого-квітня відбулося понад 1,7 тис. масових виступів проти радянської влади. Українці виходили з гаслами «Хай живе самостійна Україна!» та «Геть СРСР!».
Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, – це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася, починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на підкорення українського селянства, знищення самостійних селянських господарств – економічних підвалин української нації.
Українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва.
Дуже важливо сьогодні, щоб ми всі усвідомлювали – події 1932-1933 років не були випадковістю чи фатальним збігом обставин. Це була спланована акція. Українську націю хотіли зламати, залякати, поставити на коліна, знищити.
Окрім С. Косіора та Й. Сталіна, головними організаторами Голодомору в Україні були: В. Молотов, Л. Каганович, П. Постишев, В. Чубар та М. Хатаєвич.
Голодомор 1932-1933 рр. відбувався на всій території радянської України. Але найбільше українців, згідно з демографічними даними, загинули на території сучасних Київської, Харківської, Сумської, Полтавської, Дніпропетровської, Чернігівської, Вінницької, Житомирської та Одеської областей.
Кількість жертв Голодомору 1932–1933 років, за різними оцінками, коливається від 3 до 7 мільйонів осіб. Деякі дослідники називають й більші цифри. А все через те , що в СРСР намагалися будь-що приховати правду про геноцид українського народу. Але Голодомор – це не лише людські втрати, а й глибоко культурні. У період Голодомору було назавжди втрачено великий пласт української культури. Влітку 1933 року, а потім у 1934 році в українські села, які вимерли, почали завозити населення з північно-східних регіонів Росії – Іванівської та Тверської областей.
У той же час землі Східної Галичини, Волині та Західного Поділля входили до складу Польщі, Буковини – до складу Румунії, а Закарпаття – до складу Чехословаччини. Тому у 1932-1933 рр. голоду тут взагалі не було.
Незважаючи на намагання тоталітарного радянського режиму дезінформувати світ і знищити в людській пам’яті жахливі спогади, тепер правда про Голодомор стала надбанням світової громадськості. Беззаперечні докази, зроблені на основі архівних документів і досліджень вчених, спогади очевидців стали підставою для визнання Голодомору Геноцидом українського народу 16 державами світу та вшанування пам’яті жертв Голодомору такими високими міжнародними інституціями, як Організація Об’єднаних Націй, Європейський парламент, ЮНЕСКО та ОБСЄ.
Цього року вшанування пам’яті жертв радянського тоталітарного режиму відбуватиметься під час повномасштабної агресії росії проти України. Знову проти українців російські імперські шовіністи застосовують геноцидні практики. Адже росія в цій жахливій війні переслідує ту ж саму мету, що й під час Голодоморів – знищити українську ідентичність. Знову росії Україна потрібна без українців та й без усіх інших громадян України. Холодомор українського народу 2022-2023 рр., який застосовує росія, вражає світ і не має аналогів в історії.
Вшануймо пам’ять мільйонів синів і доньок України, мільйонів невинних людей – наших земляків, без жалю винищених Голодоморами! Запалимо свічі пам’яті за тими, хто загинув голодною смертю, став жертвою репресій тоталітарного режиму!
Пам’ятаємо, єднаємося і ПЕРЕМАГАЄМО!
