28 травня – День краєзнавства

День краєзнаства

Свого часу Павло Тичина написав: «Забудеш рідний край – Тобі твій корінь всохне…». Сьогодні ці слова надзвичайно актуальні, бо світ вражений тією відсіччю, яку дає Україна російській воєнній навалі, а однією із складових мужності й стійкості українців є їхній патріотизм, який коріниться у знанні власної історії, гордості за все, здобуте попередніми поколіннями. А для цього треба мати глибоку обізнаність з культурною спадщиною своїх регіонів, особливостями їхнього розвитку в минулому та сучасному. І тут надзвичайно важливу роль у поповненні скарбниці історичної пам’яті відіграють краєзнавчі дослідження.

Яскравим свідченням їхньої важливої патріотично-виховної ролі й є відзначення 28 травня Дня краєзнавства, затвердженого на всеукраїнському рівні VI з’їздом Національної спілки краєзнавців України 23 січня 2017 року. Ця дата обрана не випадково, оскільки саме в цей день 1925 року в Харкові розпочала роботу І Всеукраїнська конференція з краєзнавства. Однак в радянські часи до краєзнавчих досліджень ставилися з певною пересторогою, вбачаючи в них прояви сепаратизму, а в умовах України ентузіастам-краєзнавцям як правило приписували націоналістично-бандерівські ухили. Тож дійсний сплеск краєзнавства припадає на кінець 80-х – початок 90-х років ХХ сторіччя. І не без гордощів треба відзначити, що й краєзнавці Донеччини мають значні досягнення.

Так, у 1990 році була створена Донецька обласна організація Національної спілки краєзнавців України, зараз її очолює кандидат педагогічних наук, доцент Донбаського державного педагогічного університету Валерій Романько (автор понад 20-ти окремих науково-дослідницьких видань, зокрема книга «З історії вшанування Т.Г. Шевченка у Слов’янську», ініціатор установлення на приміщенні факультету початкової освіти ДДПУ меморіальної дошки Володимиру Сосюрі).

Одним із «піонерів» краєзнавства на Донеччині можна вважати Валентина Замкового (Почесний член Географічного товариства, лауреат Всесоюзного конкурсу науково-популярної літератури, автор праць з фізичної географії Донбасу, методики її викладання, краєзнавства та літературознавства).

Помітними фігурами на мапі «Краєзнавство на Донеччині» також є Володимир Дєдов (старший науковий співробітник Святогірського історико-архітектурного заповідника, заслужений працівник культури України автор понад 10 праць, присвячених Святогірському історико-архітектурному заповіднику та Свято-Успенській Лаврі), Володимир Коцаренко (голова краматорського краєзнавчого клубу «Краєзнавець», автор кількох ґрунтовних досліджень з історії Краматорська, Почесний краєзнавець України), Вадим Оліфіренко (кандидат педагогічних наук, доцент, член Національної спілки письменників України, автор праць з літературного краєзнавства та методики його викладання).

Сьогодні зусилля краєзнавців Донеччини зосереджені на дослідженні різноманітних аспектів: історія Донеччини, літературний рух у ній, пам’ятні місця Донецького краю, археологічні пошуки, природа Донеччини, досягнення донеччан у сфері економіки, культури і спорту.

Значну роль у розвиткові краєзнавства в області належить музеям. Серед них назвемо хоча б декілька: Донецький обласний краєзнавчий музей (разом із трьома відділами), Маріупольський краєзнавчий музей, Музей історії та етнографії греків Приазов’я, Музей історії села Темрюк, Краєзнавчий музей Нікольського району Донецької області, Народний краєзнавчий музей міста Лиман. Так, співробітники ДОКМ проводять археологічні розкопки на теринах північних регіонів Донеччини, вивчають історію спротиву тоталітарному радянському режимові на Донеччині, досліджують творчість письменників Донеччини, беруть участь у різноманітних науково-практичних конференціях («Сибільовські читання» у Святогірську, Всеукраїнська онлайн-конференція «Регіоналістика в цивілізаційному вимірі: напрями та перспективи», Бахмут).

Воєнне лихоліття мине, український народ вистоїть, а разом з ним у всеукраїнському соціально-культурному просторі розвиватиметься й Донеччина. Тож пам’ятаймо слова Олександра Олеся: «Я знаю вас, нащадки запорожців, Я вірю вам і низько б’ю чолом. Дивлюсь на вас і вірою займаюсь, І б’ю поламаним крилом».

Донеччина – це ти. Донеччина – це ми!

Поділитися в соціальних мережах:

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *