29 січня в Україні відзначається день пам’яті Героїв Крут.
Це дата, яка назавжди залишиться в наших серцях як ушанування неймовірно мужніх українських студентів, що ціною власного життя зупинили страшний більшовицький наступ на Київ у 1918 році.
Зі сторінок історії ми знаємо, що в кінці грудня 1917 року уряд Росії продемонстрував відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Проголошення Україною самостійності завдало удару по більшовицькій владі, тож Москва вирішила створити в місті Харкові окремий «український червоний уряд», що мав оголосити війну незалежній частині держави.
Українське військове командування очікувало більшовицький наступ із напрямку Полтавщини – саме туди й було скеровано найбоєздатніші та найсильніші підрозділи. Проте наступ розпочався зовсім з іншого боку.
У грудні 1917 року на Чернігівщині станцію Бахмач – один із найважливіших залізничних вузлів на кордоні УНР та Росії – віддано охороняв загін Першої української військової школи імені Богдана Хмельницького. На початку 1918 року до них прибуло підкріплення з міста Києва – 1-ша сотня куреня Січових Стрільців. Ними були студенти різних навчальних закладів: Українського народного університету, Київського університету Святого Володимира, гімназисти старших класів.
29 січня 1918 року розпочався великий наступ більшовиків біля залізничної станції Крути. У різних джерелах їх кількість варіюється від 4 до 7 тисяч. У бою під Крутами брали участь 300-600 українських бійців. Кривава сутичка тривала кілька годин: декілька атак було відбито, бойові втрати більшовиків перевищували 300 осіб, до яких не зараховано поранених та полонених.
Українські війська отримали наказ про відступ, щоб уникнути цілковитого оточення. Частина студентської складової бійців потрапила в оточення. У сутінковій темряві бойовий взвод втратив орієнтир та вийшов на станцію Крути, де на них вже очікували червоноармійці. Близько 30 юнаків потрапили в полон, де їх жорстоко катували, а незабаром криваво стратили.
Важливим фактом є те, що саме в ці дні тривали бурхливі переговори між УНР та країнами Четверного союзу, куди входила Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина та Болгарія. Затримка більшовицької влади під Крутами дала можливість українській столиці перебувати під контролем Центральної Ради.
9 лютого 1918 року було підписано Берестейський мирний договір: УНР була визнана як повністю самостійна держава, а її армія отримала цілковиту підтримку німецької та австро-угорської армій у боротьбі з більшовицькою владою.
Неймовірно сміливих та відважних 30 юнаків поховали на Аскольдовій могилі. Дотепер відомо лише 19 прізвищ Героїв Крут. Проте їхній подвиг буде жити в нашій пам’яті та творах, що звеличують їх мужній вчинок. Павло Тичина учасникам цього бою присвятив вірш «Пам’яті тридцяти»:
«На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…»
У 2006 році було встановлено пам’ятник на місці бою під Крутами як вічне нагадування українцям, якою важкою ціною наближається перемога та якою ціною є наша свобода. До 80-ї річниці з кривавої дати Монетний двір випустив в обіг пам’ятну монету, номінал якої становив 2 гривні.
У 2019 році вийшла кінострічка – історична драма «Крути 1918», автором якої є Олексій Шапарєв.
Бій під Крутами – одна із найтрагічніших і надзвичайно важливих сторінок в історії становлення нашої держави. Сьогодні, на превеликий жаль, історія повторюється.
Українці знову взяли до рук зброю і стали на захист не лише територіальної цілісності держави, а й на захист свободи та миру своїх нащадків. Проте ми точно знаємо, який фінал нас очікує: перемога, тільки перемога! Слава Україні! Слава ЗСУ!
