ДОКМ провів онлайн-зустріч на тему «Культура без бар’єрів: доступність як норма» в рамках циклу «Про музей за кавою»

Культура без бар’єрів - доступність як норма

Чи може музей стати місцем, де кожен — незалежно від особливостей — почувається важливим, почутим і залученим? Саме на це питання шукали відповідь учасники онлайн-зустрічі серії «Про музей за кавою» на тему «Культура без бар’єрів: доступність як норма», яку 23 травня організував Донецький обласний краєзнавчий музей.

Захід відбувся в межах Національного тижня безбар’єрності, ініційованого першою леді України Оленою Зеленською, і став майданчиком для обговорення нових підходів до створення інклюзивного культурного простору.

Метою Тижня є підвищення обізнаності громадян щодо безбар’єрності, формування розуміння її важливості для розвитку суспільства та заохочення до активної участі в ініціативах, спрямованих на створення відкритого і чутливого середовища. Адже безбар’єрність — це не лише про пандуси чи ліфти. Це — про повагу, рівність і гідність.

Культура відіграє ключову роль у просуванні цієї філософії. Музеї, бібліотеки, театри мають бути просторами, де кожен відвідувач — незалежно від віку, фізичних можливостей чи соціального статусу — може знайти щось для себе. Доступність у цьому контексті означає не лише архітектурну адаптацію, а й змістову інклюзію, зрозумілу мову та емпатійне ставлення.

Спікеркою зустрічі стала Олена Гавриш — кандидатка економічних наук, експертка з грантового менеджменту, засновниця й директорка БО «Благодійний фонд “Родина ЛГ”». Вона поділилася практичними інструментами впровадження принципів безбар’єрності у культурних установах, порадила дієві кроки на шляху до реалізації Національної стратегії безбар’єрності до 2030 року.

До онлайн-зустрічі долучилися музейники, представники культурних інституцій, освітяни, дослідники, а також фахівці органів місцевої влади з різних куточків України. Учасники обговорили інклюзивні практики, нові формати взаємодії з публікою та ділилися власним досвідом впровадження безбар’єрних рішень.

Ця розмова вкотре довела: культура має бути доступною для всіх — не лише як простір, а як досвід. І саме такі діалоги наближають нас до суспільства, де різноманіття не потребує пояснень, а інклюзія — спеціальних приводів.

Поділитися в соціальних мережах:

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *