27 липня 2023 відбувся круглий стіл «Чим живе сучасне краєзнавство». Організатор заходу – Донецький обласний краєзнавчий музей.
Розпочали засідання з вітальних слів Аліни Певної, заступника начальника управління культури і туризму Донецької облдержадміністрації та Валерія Романька, голови Донецької організації Національної спілки краєзнавців України. Пані Аліна привітала учасників, побажала плідної роботи під час сьогоднішньої зустрічі та підкреслила, що у музейників і краєзнавців спільна мета – зберігати історію рідного краю, тож вони мають об’єднатися, разом вивчати та фіксувати інформацію про Україну та Донеччину, зокрема, аби було, що передати нащадкам. Продовжуючи тезу пані Аліни, пан Валерій зазначив, що краєзнавці популяризують українську культуру, мову, допомагають Збройним силам України та тримають «краєзнавчий фронт».
Після вітальних слів наукову доповідь представив Сергій Алексєєв, завідувач відділу науково-освітньої та методичної роботи Донецького обласного краєзнавчого музею. Доповідач розповів присутнім про складні процеси українського державотворення на території Донеччини у у ХХ-ХХІ столітті.
Далі доповідав Валерій Романько на тему «Стан краєзнавчої роботи на Донеччині у період сучасної російсько-української війни». Пан Валерій поділився, чим наразі займаються краєзнавці Донецької обласної організації НСКУ: волонтерять, підтримуючи ЗСУ, ведуть активну видавничу роботу (вже представлено 1 випуск обласного альманаху Донеччина: минуле і сучасність», 2 випуск в опрацюванні), оприлюднюють та популяризують краєзнавчі дослідження, проводять та долучаються до заходів, що стосуються краєзнавства Донеччини. «Краєзнавець залишається дослідником у будь-який час і в будь-якому місці. Нас надихає віра в український народ, у ЗСУ та скору Перемогу», – додав пан Валерій.
Доповіді, присвячені декомунізації /деколонізації, презентували Ігор Корнацький, завідувач відділу обліку фондів Бахмутського краєзнавчого музею, та Ангеліна Рожкова, директор Покровського історичного музею. Головні тези доповідачів – потрібно працювати над усуненням пережитків російсько-імперської спадщини, подоланням стереотипів радянської доби, просуванням українськості. Пан Ігор та пані Ангеліна розповіли про перейменування об’єктів топоніміки в Бахмуті та Покровську, відповідно, і зазначили, що у майбутньому краєзнавчій громаді треба працювати, об’єднавши зусилля.
Наступним слово мав Олександр Горе, т. в. о. директора Маріупольського краєзнавчого музею. Пан Олександр розповів про сучасний стан Маріуполя та роботу, яку веде Маріупольський краєзнавчий музей: збір експонатів та усних свідчень очевидців російсько-української війни, вивчення історії міста, фіксація змін у зв’язку з окупацією: «Історія Маріуполя зараз дуже цікава і досить суперечлива. Тем для вивчення дуже багато. Краєзнавча робота – частина відновлення та розвитку Маріуполя після війни та нашої перемоги».
Валерій Сиротенко, заступник генерального директора з наукової роботи ДОКМ, у своїй доповіді зазначив, що собою являє краєзнавчий музей, які його основні напрямки роботи і що потрібно робити, щоб «осучаснити» ці заклади культури. На думку пана Валерія, усі музеї мають виконувати освітньо-виховну функцію і бути «суб’єктом, з яким цікаво спілкуватись».
Тетяна Лисак, голова Слов’янської організації Національної спілки краєзнавців України наголосила на тісному зв’язку музейників та краєзнавців. Пані Тетяна зазначила, що краєзнавці Слов’янська збирають усні свідчення російсько-української війни, активно займаються виданням наукових праць на тему краєзнавства, долучаються до конференцій, присвячених сучасним подіям, а також плідно співпрацюють із Слов’янським краєзнавчим музеєм.
Про співпрацю музеїв і краєзнавців далі розповіла Марина Глушко, завідувач відділом Меморіальний музей-садиба В.І.Немировича-Данченка та М.О.Корфа. Пані Марина поділилась досвідом спільної праці музею та краєзнавців Великоновосілківської громади, а на завершення свого виступу наголосила: «Краєзнавці допомагають вивчати, зберігати й популяризувати пам’ятки культури певної території. Краєзнавці популяризують та привертають увагу громади до надбань національної історико-культурної спадщини. Необхідно розвивати плідну співпрацю між музеями та краєзнавцями, обмінюватися досвідом та ресурсами, проводити спільні заходи та разом реалізовувати проєкти, популяризувати краєзнавство серед широкої громадськості».
Завершилося засідання словами подяки учасників круглого столу.
«Шановні колеги, вдячний за можливість долучитися до вашого діалогу. Обмін думками вийшов фаховим, глибоким, насиченим, конкретним. Немає слів, щоб передати враження від вашої волі, витримки, цілеспрямованості, наполегливості. Тримаймося! Переможемо!», – написав у чаті заходу Євгеній Копилець, заступник директора з навчально-виховної роботи Полтавського обласного центру національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді Полтавської обласної ради.
Раді, що колеги з інших регіонів України також долучились до круглого столу, і вдячні усім, хто сьогодні взяв участь в засіданні.
До наступних зустрічей!
