На теренах нашого краю, коли ще не існували міста, з їх заводами, шахтами, асфальтовими дорогами, по берегах р. Сіверський Донець та її притоків вже мешкала людина, яку ми називаємо прадавньою. Сьогодні ми не знайдемо письмові свідоцтва, які залишила б для нас ця людина, бо до перших письмових джерел ще дуже далеко, тому ми ніколи не взнаємо, якого числа, місяця та року з’явилися перші люди на території, де ми зараз мешкаємо.
Дослідники датують першу появу людини на Донеччині близько 120 тис. років тому і називають добою палеоліту (давня кам’яна доба). Саму людину вчені назвали неандертальцем, що походить від назви ущелини Неандерталь в Німеччині, де було вперше знайдено череп цієї первісної людини.
Сучасна людина уявляє собі прадавню людину як незграбне прямоходяче створіння. Більш того, слово «неандерталець» в деяких випадках ми використовуємо для того, щоб образити людину. Тогочасна людина не погодилась би з цим та показала би свої житла, знаряддя праці та познайомила би нас зі своєю родиною. Потім, давайте умовно назвемо цю людину Неандером, повела нас на кременеву майстерню, де виготовляються знаряддя праці та полювання. Неандер жестами та незрозумілими для нас звуками пояснює нам, що хоче показати виготовлення знаряддя з кременю.
Бере у свої руки (на перший погляд нездатні щось робити взагалі) великий шмат кременю та оброблений ріг тварини і починає чіткими, вивіреними рухами оббивати цей шмат. Ми бачимо, що в нього у руках залишається загострений з одного краю, а з другого більш тупий та широкий для зручного тримання у руці предмет, схожий на заготовку для якогось знаряддя. Потім наш гід по кам’яній добі починає сколювати боки, для того щоб вони були більш загострені.
Врешті-решт ми впізнаємо ручне рубило, ще його називають біфас (оброблявся з двох боків), яке прадавня людина використовувала як сокиру, ніж, знаряддя для чинбарства тощо, тобто біфас являв собою універсальний винахід для багатьох сфер життя тогочасної людини. Поява або винахід біфаса у свій час можна порівняти з таким винаходом людства, наприклад, як колесо.
У фондах Донецького обласного краєзнавчого музею знаходиться сучасна репліка (копія) біфасу або ручного рубила, виготовлена за автентичними технологіями кам’яної доби старшим співробітником, археологом Юрієм Георгійовичем Ковалем.
