«Всех я заражал своим увлечением». Саме так писав видатний театральний діяч Володимир Немирович-Данченко у листі ……з садиби Нескучне. А мав він на увазі свою родину: молодшого брата Івана, сестру Варвару й власну матір – Олександру Каспарівну. «Увлечением» – Володимир Іванович назвав любов до театру.
Тож дозвольте познайомити Вас, шановні читачі, з Варварою Іванівною Немирович-Данченко – сестрою Володимира Івановича.
Варвара Іванівна народилась у 1857 році. Закінчивши інститут шляхетних дівчат, бере шлюб Борисом Захаровичєм Вулихом. З часом, надавши перевагу театральній сцені, залишає чоловіка.
Варвара стає артисткою оперети. Володимир Іванович відвідує вистави за участю, вона йому здавалася талановитою: «Ну и прогадал же Корш, не взял Варю… Я тебе скажу, это такая хорошая актриса уже сейчас…».
Потім вступила до драматичної трупу Миколи Соловцова, яка згодом стала першим стаціонарним театром Києва (нині театр Франка). Публіка її знала за псевдонімами «Немирович» та «Світланова». Доречи, грала у виставах, автором яких був Вол. Немирович-Данченко, які ставив театр Соловцова. В Музей театрального, музичного та кіномистецтва України , що у місті Києві, є її світлини та програми театру Соловцова за її участю.
«Варя перешла окончательно в драму, будет служить в Киеве, на 400 р. в месяц. Пишет, что Соловцов прислал ей для открытия сезона Глафиру («Волки и овцы»). Думаем с ней немного позаняться» з листа В.І.Немировича-Данченка до О.І.Сумбатова (Южина) 30 червня 1892 р., садиба Нескучне.
Після провалу п’єси «Чайки» Антона Павловича Чехова у Санкт-Петербурзі, саме на сцені театру «Соловцова» п’єса отримала «друге дихання», увірвавшись з шаленим успіхом на київську сцену. У вересні 1898 року Київ побачив п’єсу «Дядя Ваня», в якій Варвара зіграла «Олену Андріївну» раніше, ніж здійснив цю постановку її відомий брат, у Московському художньому театрі .
Захворівши на сухоти (туберкульоз), Варвара не покидає сцени. Мати Олександра Каспарівна їздила на гастролі разом з дочкою, потім доглядала за нею. Володимир Іванович часто відвідував сестру, особливо в останні роки її життя. Померла Варвара Іванівна в 44 роки році у Києві 1901р.
