«Леся Українка та «Просвіта»: До 150-річчя від дня народження Лесі Українки - фото-виставка

Товариство «Просвіта» (1868—1939) — громадська організація, утворена 1868 року у Львові з метою культурно-наукового розвитку, консолідації народної спільноти та піднесення національної свідомості українського народу. Співзасновником і головою був громадський діяч і політик, священник УГКЦ Микола Устиянович.

Товариство відкривало бібліотеки, друкарні, книгарні, народні театри, кінотеатри, музеї, здійснювало постановку спектаклів на українську тематику, відзначення ювілеїв відомих українських діячів, визначних подій національного значення, організацію публічних читань, упорядкування українських шкіл. У підросійській Україні «Просвіти», утворені 1905—07 роках у губернських містах, координували роботу осередків, що з 1917 року діяли за власними статутами.

Короткий період діяльності родини Косачів (Лесі Українки) у Київській “Просвіті” став яскравою сторінкою національного відродження українців на початку ХХ ст., прикладом подвижницької праці на благо рідного народу.

Діяльність установи в Києві тісно пов’язана з іменами Б. Грінченка, М. Лисенка, Є. Чикаленка та низки інших культурних і громадських діячів.

Родина Косачів, яка в 1905–1907 рр. жила у Києві, активно включилася у діяльність “Просвіти”. Зокрема, Леся Українка та її сестра Ольга (по чоловікові Кривинюк) стали членами Товариства. На загальних зборах “Просвіти” в Києві 25 червня 1906 р. Леся Українка та її сестра Ольга були обрані членами правління. 22 липня 1906 р. Леся Українка, яка в той час мешкала в Гадячі Полтавської губернії, у листі до Б. Грінченка писала, що Модест Левицький від імені “Просвіти” просив номінально або фактично вести бібліотеку.

Разом із сестрою Ольгою вона погодилася взяти на себе цей обов’язок, “тільки ми не знаємо, котра з нас буде придатнішою для сього діла”. Активна праця Лесі Українки в Київській “Просвіті” почалася у вересні 1906 р. На початку січня 1907 р. “Просвіта” в Києві за підписом Лесі Українки розіслала листи українським письменникам, ученим, громадським діячам.

У них висловлювалося прохання надсилати книжки до бібліотеки, а для музею – предмети етнографічного, історико-археологічного, природничого, педагогічного та артистичного характеру, взяти участь у написанні науково-популярних книжок.

Подруга поетеси Людмила Старицька-Черняхівська згадує, що письменниця з великою любов’ю й захватом працювала в “Просвіті”, поряд з літературною й організаційною працею вона вела й чорну роботу – збирала книжки, упорядковувала бібліотеку.

Члени товариства “Просвіта” в різних містах і селищах України

Леся Українка та «Просвіта»

Леся Українка та Просвіта 3 — Відповідь інспектора типографій і т.п. установ і книжкової торгівлі при генерал-губернаторові О.Нікольського на відношення Київського губернатора щодо можливості відкриття у Києві Товариством «Просвіта» публічної бібліотеки та читальні. 12 вересня 1906 р.

Леся Українка та Просвіта 4 — Доповідна записка щодо місця проживання Л.П.Косач. Вересень 1906 р.

Леся Українка та Просвіта 5 — Доповідна записка щодо місця проживання Л.П.Косач. Вересень 1906 р.

Леся Українка та Просвіта 6 — Заява Л.Косач щодо готовності взяти на себе відповідальність за керівництво бібліотекою Товариства «Просвіта». 17 жовтня 1906 р.

Леся Українка та Просвіта 7 — Доповідна записка колезького асесора Київському губернатору щодо недоцільності надання дозволу на відкриття бібліотеки Товариством «Просвіта» у зв’язку з революційним характером діяльності останнього. 26 листопада 1906 р.

Леся Українка та Просвіта 8 — Повідомлення Б.Грінченка про склад Правління Товариства «Просвіта». 4 березня 1907 р.

Леся Українка та Просвіта 9 — Повідомлення Б.Грінченка про склад Правління Товариства «Просвіта». 4 березня 1907 р.

Леся Українка та Просвіта 10 — Письмовий стіл Лесі Українки у меморіальній кімнаті Державного літературно-меморіального музею Лесі Українки. 1963 р. (Фото)

Леся Українка та Просвіта 11 — Прохання Ольги Петрівни Косач (Олена Пчілка) до Київського губернатора стосовно видачі документів, необхідних для підтвердження її приналежності до дворянського роду. 9 грудня 1911 р.

Леся Українка та Просвіта 12 — Запит Київського губернського правління до Київського губернського жандармського управління стосовно несудимості Ольги Петрівни Косач. 23 червня 1914 р.

Леся Українка та Просвіта 13 — Довідка Київського губернського жандармського управління щодо політичної неблагонадійності Ольги Петрівни Косач-Кривинюк. 2 травня 1914 р.

Леся Українка та Просвіта 14 — Довідка Київського губернського жандармського управління щодо політичної неблагонадійності Ольги Петрівни Косач-Кривинюк. 2 травня 1914 р.

Джерела

https://kosivart.if.ua/2020/12/08/10352/

https://vikna.if.ua/news/category/kl/2018/12/08/93155/view

https://dako.gov.ua/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8-%D0%B7-%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83-%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2-%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD/