Любовь свою и жизнь отдал вам до конца.
Георгій Костоправ
«Калімера агапітой моу симпатріотес!», – так міг би звернутися до своїх земляків – греків Приазов’я – творець літературної мови для всіх греків Приазов’я, класик румейської літератури, загально визнаний патріархом літератури греків Приазов’я (об’єднав навколо себе молодих грецьких поетів Василля Галлу, Кирила Пастура, Павла Саравса, Данила Теленчи, Авана Тодурова, Антона Шапурму, Леонтія Кир’якулова) Григорій Костоправ.
Народився він 9 листопада 1903 року в селі Малоянісоль у родині сільського писаря. Закінчив двокласну школу, навчався в Маріупольському реальному училищі.
Писати вірші (спочатку російською мовою – грецькою писав з 1931 року) почав ще в першому класі, розміщуючи їх у щотижневому шкільному рукописному журналі, але весною 1921 року знищив усі твори (до 20 зошитів). Трапилося це, можливо, через надмірну самокритичність автора, бо сам він зазначив: «Більш-менш технічно гарні вірші я почав писати з 1921 року».
Після завершення військової служби Г. Костоправ проживав у Маріуполі, працював у відділі кадрів металургійного заводу імені Ілліча, але все більше віддається улюбленій літературній діяльності. Спочатку він друкується в заводських газетах «Ильичевец» і «Голос труда», а в 1932 році переходить до грецької газети «Коллективистис», стаючи згодом її редактором.
Поет бере активну участь в літературному житті тодішнього СРСР: у 1934 році його приймають до лав Спілки радянських письменників, у 1934 – 1935 роках – учасник конференцій радянських грецьких літераторів у Ростові, керує двома літературними об’єднаннями при газеті «Коллективистис» та заводі «Азовсталь».
Однак сталінські репресії 30-х років не оминули письменника. У ніч з 23 на 24 грудня 1937 року його було заарештовано в ході так званої «грецької операції». Так, стосовно греків повідомлялося, що «органами НКВС викрита широка мережа грецьких націоналістичних шпигунсько-диверсійних, повстанських, шкідницьих організацій, кінцевою метою яких була ліквідація радянської влади в місцях компактного проживання греків на території СРСР, відгалуження цих територій і створення на них буржуазної держави фашистського типу».
Безглуздість цього звинувачення очевидна, зважаючи хоча б на те, що на цей момент Г. Костоправ був автором одного з найкращих перекладів «Заповіту» Т. Шевченка румейською мовою, який вивчався у всіх грецьких школах. Поета було розстріляно 14 лютого 1938 року (посмертно реабілітовано в 1957 році).
Людини не стало, та залишилося написане нею, зокрема, «Τα προτα βιματα» («Перші кроки», збірник віршів і перекладів), «Λεοντις Χοναγπεις» (поема «Леонтій Хонагбей»), збірка поезій «Калімера, зисимо!» («Бувай здорове, життє!»). У рідному селі Малий Янісоль споруджено пам’ятник видатному землякові, а 6 листопада 2003 року в Маріуполі, на будинку, де містилася редакція газети «Коллективистис», установлено меморіальну дошку (у зв’язку з окупацією росіянами Маріуполя дошка зникла з приміщення).
Тож, як сказав один із дослідників життя і творчості Георгія Костоправа: « Калімера, Костоправе! Любов свою й життя віддав нам до кінця!»
