У фондах Великоанадольського музею лісу зберігається досить цікавий експонат – ручне знаряддя лісокультурного виробництва, більш відоме як меч Колесова.
Свою назву цей садильний меч отримав на честь винахідника – директора Харківського землеробського училища Олександра Андрійовича Колесова. Зразком для нього були різні садильні кілки кінця ХIХ ст. Але їх недолік полягав у тому, що вони були невеликими та легкими, тому дуже швидко ламалися. Викувані ж моделі садильного меча важили від 2,5 до 2,9 кг, але теж ламалися й слугували не більше року. Наступна й остання модифікація меча важила від 4 до 5 кг й активно використовувалася тривалий час у лісовому господарстві для посадки сіянців лісових культур на невеликій площі та у важкодоступних місцях.
Меч Колесова складається з пластини-пера (робоча частина), стрижня, трубки, упору та дерев’яної рукоятки. Пластина-перо, стрижень і трубка зварені між собою, утворюючи єдине ціле. Таке знаряддя праці використовували й студенти Великоанадольського лісового технікуму задля створення насаджень лісових культур.
У процесі садіння лісових сіянців в ямки брали участь два робітники. Один заглиблював меч у ґрунт вертикально, розгойдуючи його до утворення щілини, а другий розміщував сіянець в щілині, підтримуючи його рукою. Перший робітник знову заглиблював меч у ґрунт на відстані 10 см від краю утвореної щілини і, розгойдуючи меч у площині клинка (спочатку на себе, потім від себе), затискував кореневу систему сіянця. Робота з мечем є досить важкою працею. Але, незважаючи на те, що у лісовому господарстві нині переважно використовують лісосадильні машини, меч Колесова не втрачає свого значення. Його продовжують використовувати задля посадки сіянців і саджанців у важкодоступних місцях.