Вінґардіум Левіоза – це заклинання левітації з “Гаррі Поттера”. яке піднімає предмети в повітря й заставляє їх переміщуватися в заданому напрямку. Цехова солідарність і горизонтальні зв’язки — наша дієва чарівна паличка, яка переміщає предмети, людей і цілі музеї. Ми писали про те, що музей Територія Терору прихистив на своїй території Луганський обласний краєзнавчий музей. Сьогодні ще одна історія про релокацію Донецького обласного краєзнавчого музею, теж на Львівщину.
Працівники Донецького обласного краєзнавчого музею двічі за останні вісім років змінили місце роботи: 2014 року після фактичної окупації Донецька вони вимушено переїхали до Краматорська, 2022 року – на Львівщину.
«У березні 2022 року ми розглядали варіант переїзду до Дніпра. Але це теж надто близько до лінії фронту, тож колеги з цього міста відмовили нас. Потім допомогли особисті контакти – ми були знайомі з працівниками заповідника «Древній Звенигород». Вони погодились прийняти нас як інституцію і допомогти сім’ям із поселенням», – розповідає в.о. директора Донецького обласного краєзнавчого музею Юрій Коваль.
2014 року вивезти будь-які експонати з міста, яке фактично вже не контролювала українська влада, не вдалось. Тож починати довелось з нуля. На підконтрольній території, щоправда, залишалось ще три філіали музею.
«Місто Краматорськ визначили для перереєстрації, оскільки це одне з найбільших міст Донеччини. Туди ж переїхала і обласна влада», – пояснює Юрій Коваль. – Офіційно перереєстрували музей у Краматорську лише у 2016 році. Перші експонати у наших фондах – археологічні знахідки з розкопок курганів у 2017 році, які на Донеччині проводив Інститут археології НАН України за участі працівників музею”.
2022 року платформу для роботи колегам з Донецька надав Історико-культурний заповідник “Древній Звенигород”, що неподалік Львова.
За дев’ять місяців спільної роботи музейники обох інституцій провели два наукові семінари, презентували релокований музей, а також організували кілька археологічних майстерок для дітей. Зокрема Юрій Коваль провів майстер-класи зі створення копій первісних знарядь праці з кременю.
«Наш колега Юрій Коваль є археологом. Ми ж – заповідник, що створений на пам’ятці археології. Ми легко знайшли спільну мову. Раді, що маємо можливість поділитись простором. Для нас ця співпраця також дуже цікава і дає нові можливості», – розповіла в. о. директора заповідника Романа Лев.
За дев’ять місяців співпраці музей заповідника «Древній Звенигород» надав приміщення для проведення двох тематичних виставок Донецького обласного краєзнавчого музею. Ще декілька виставок донецькі музейники організували онлайн.
Музейний кризовий центр/Museum Crisis Center