В рамках процесу декомунізації 12 травня 2016 р. Верховна Рада України також прийняла постанову – «Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей». На виконання цієї постанови всього відбулося 76 перейменувань: нові назви отримали 73 населені пункти, серед них 12 міст та 3 райони. Зокрема, в Донецькій області місто Торез отримало свою історичну назву – м. Чистякове.
Місто Чистякове (до 1840 р. – слобода Олексіївка, у 1840–1868 рр. – Олексієве-Леонове, у 1868–1964 рр. – м. Чистякове, у 1964–2016 рр. – м. Торез, з 2016 р. – м. Чистякове) – адміністративний центр Чистяківської міської територіальної громади Горлівського району Донецької області.
Пріоритетною галуззю в місті є вугільна промисловість, яка з 2014 р. суттєво занепала. З липня 2014 р. місто фактично контролюється російською окупаційною адміністрацією, входить до т. зв. «ДНР» та включене Верховною Радою України до складу тимчасово окупованих територій України.
Як свідчать документи, населений пункт був утворений у 1778 р. як невелике поселення біля злиття річок Севастянівки та Орлової (басейн Міуса) кріпаками-втікачами з різних губерній півдня Росії та з України. Після визволення російськими військами північного Приазов’я від влади кримського хана, на південні землі в пошуках «волі» почали тікати селяни-кріпаки. Вони й стали першими жителями невеликої слободи, яка увійшла до складу Андріївської волості Міуського округу Області Війська Донського Російської імперії.
У 1783 р. Катерина II видала указ, за яким поселенці, що жили на завойованих під час війни з Туреччиною землях, повинні були залишатися на своєму місці і підкорятися своїм новим власникам. Поселення разом з навколишніми землями цариця дарувала генерал-лейтенантові Степану Леонову. Слобода отримала назву – Олексіївка на честь сина генерал-лейтенанта С. Леонова, Олексія.
У 1800 р. жителі слободи зробили спробу визволитися з-під гніту поміщика. Але повстання було придушене. У січні 1820 р. в Олексіївці спалахнуло нове повстання, спрямоване проти кріпацтва. Незабаром повстання охопило весь Міуський округ. Але повстанців було розігнано військами, а їх організаторів заарештовано. Не припинилися заворушення в селі і після реформи 1861 р., внаслідок якої селян Олексіївки пограбували, як до речі і решту селян України.
У 1840 р. в Олексіївці онук генерала О. О. Леонов почав будівництво нової садиби і тому поселення отримало назву Олексієве-Леонове. Але у 1867 р. Леонови, господарство яких занепало, продали свій маєток і землю таганрозькому купцеві Чистякову. І тому з 1868 р. поселення почало носити назву Чистякове за прізвищем власника помістя. Із 60-х років XIX ст. Чистякове стає центром видобутку кам’яного вугілля.
У 1875 р. маєток Чистякова придбав харківський капіталіст О. К. Алчевський, який разом з підприємцем Іловайським заснував т. зв. Олексіївське гірничопромислове товариство. Він передав товариству як пай чистяківський маєток і частину своїх земель з покладами вугілля.
У 1901 р. було розпочато будівництво залізниці від ст. Дебальцеве до ст. Іловайське. Будівництво гілки Чистякове-Бесчинська було розпочато у 1907 р. і закінчено через два роки. Пуск в експлуатацію цієї залізниці сприяв бурхливому будівництву нових шахт і підвищенню видобутку вугілля в регіоні.
Становлення радянської влади у бурхливі революційні роки викликало опір частини населення. З грудня 1917 р. і до січня 1918 р. Чистякове було під владою донських козаків. Навесні 1918 р. контроль на Донецьким басейном встановила Українська Держава Гетьмана П. Скоропадського, а з боку Дону готувався до наступу козацький отаман Краснов. Таким чином, Чистякове знову було захоплено козаками, але в кінці грудня 1919 р. контроль над містом встановила більшовицька Перша Кінна Армія і, таким чином, тут була встановлена Радянська влада.
З квітня 1920 р. Чистякове стало повітовим центром, а у 1924 р. – центром Чистяківського району. У березні 1932 р. районний центр Чистякове отримав статус міста обласного підпорядкування. У 1933 р. було утворено трест «Чистяківвугілля», який об’єднав 10 вугільних шахт.
У 1964 р., за радянських часів, м. Чистякове було перейменовано на м. Торез на честь видатного діяча французького та міжнародного комуністичного та робітничого руху Моріса Тореза, який у молодості був шахтарем.
На території міста розташовані та до 2014 р. працювали 18 промислових підприємств. В економіці міста були представлені майже всі галузі промислового регіону: машинобудування, кольорова металургія, виробництво будматеріалів, деревообробна, харчова промисловість тощо. Але вугільна промисловість залишалася пріоритетною галуззю в місті.
У місті розташований меморіальний музей засновника стахановського руху О. Г. Стаханова, який жив та працював в Торезі останні роки свого життя та був похований на місцевому міському цвинтарі.
Внаслідок російської інтервенції місто з червня 2014 р. окуповане терористичною організацією «Донецька народна республіка» та зс рф.
17 липня 2014 р. поблизу міста на ділянці місцевості поміж селами Розсипне та Грабове впали уламки збитого російською зброєю літака Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines. Загинули усі 298 чоловік, які знаходилися на літаку.
У травні 2016 р. Верховна Рада України повернула місту стару історичну назву Чистякове в рамках компанії по декомунізації в Україні. Але це перейменування звичайно не було визнано «властями» т. зв. «ДНР».
Але ми віримо, що у найближчому майбутньому м. Чистякове, як і усі інші міста, буде деокуповано Збройними Силами України і знову повернеться до української Донеччини.
