У середині березня у місті Маріуполь загинула Олена Лисецька. Вона разом з батьком стояла у черзі до магазину. Саме в цей час російські військові завдали ударів по місту. Донька і батько померли від осколочних поранень.
«Перший місяць не вірили. Другий сподівались. Зараз пам’ятаємо та любимо. Змирення та усвідомлення не приходить. Ми тебе любимо. Рятує віра. Що тобі десь там краще, ніж в Маріуполі у найжорсткіші дні. Дуже не вистачає твого: «Все буде добре! Давай поглянемо на це з іншого боку»», — написала родичка Олени Наталія Запорожченко.
Працювала Олена асистенткою кафедри фізичного виховання спорту та здоров’я людини Маріупольського державного університету.
Олена активно волонтерила, допомагала безхатнім людям, опікувалась тваринами. Рідні й близькі, колеги і студенти згадують її як добру, емпатичну, відкриту, безкорисливу та чуйну жінку.
«Олена.. людина з великої літери, з великим серцем, яка турбувалась та допомагала безхатнім людям. Наша Олена…все, що є, віддавала, лікувала і годувала безхатніх тварин. Наша Олена…любляча та турботлива донька, мати, бабуся. Наша Олена…яка сама боролась за життя. Люблю і буду завжди тебе пам’ятати!», — написала подруга загиблої Марія Хименко-Бородіна.
Олена була авторкою низки робіт. Зокрема, щодо регулювання механізмів державного управління фізичною освітою і спортом. Вона була справжньою професіоналкою своєї справи. Зробила неоціненний внесок у розвиток освітніх програм та становлення майбутніх фахівців.
Олені навіки 57 років.
Будь ласка, відкладіть на хвилину свої справи та віддайте належну шану загиблим.
Пам’ятаймо!
Джерело: платформа пам’яті Меморіал
Меморіал: вбиті росією
