У 2020 році с. Сонцівка (батьківщина видатного композитора Сергія Прокоф’єва) відзначають дві, як то кажуть, «круглі» дати – 180 років Свято-Петропавлівської церкви та 235 років самому селу. Але ж сьогодні мова піде про церкву, бо саме 12 липня (за традицією) і буде проходити святкування 180-річчя.
Зробимо ж не величкий історичний екскурс.
Як свідчать архівні документи, будівництво церкви розпочалося ще у 1810 році за рішенням поміщика Дмитра Сонцова (якому належало село), але ж було завершено лише у 1840 році (вже його сином Олександром).
Назвали її на честь святих апостолів Петра і Павла, і з цього моменту розпочалася її історія. Але ж спочатку ця історія нічим не відрізнялася від історії багатьох сільських церков: служби, вінчання, хрещення, відспівування. І так було до 1891 року. В червні 1891 року священник Андрій Павловський хрестив недавно народженого сина подружжя Прокоф’євих: Сергія Олексійовича (управитель маєтком) та його дружини Марії Григорівни.
Навряд чи хто то тоді міг передбачити, що маленький хлопчик в майбутньому стане всесвітньо відомим композитором Сергієм Прокоф’євим. І що завдяки цьому і село, де він народився і вирі, і церква, у якій він був хрещений, увійдуть в Історію. Можливо, що цей факт якимось чином і вплинув (в позитивному сенсі) на долю Свято-Петропавлівської церкви. Вона не була знищена після 1917 року, її обійшла стороною Друга світова війна (хоча бойові дії шли всього лише за 7 кілометрів), не зруйнували церкву і пізніше. Наприклад, навіть на початку 80-х років все ще лунали заклики підірвати церкву. Сторожили села досі згадують про те, як хотіли знести дзвіницю за допомогою сталевого троса. Три рази трос рвався і лише тоді спроби знести дзвіницю припинилися.
Цікаво, що і служби у церкві проводилися (хоч і з перервами) аж до середини 50-років XX сторіччя. Але після 1956 року Свято-Петропавлівська церква була остаточно закрита і за вже відомим сценарієм перетворена на колгоспний склад.
Як раз до цього часу відноситься одна з місцевих легенд про церкву. Мешканці села розповідали про загадкову чорну «Волгу», яка з’явилася у селі в 1968 році. Її пасажири зайшли до сільської ради і представилися рестораторами (ніби і посвідчення були). Сказали, що будуть реставрувати церкву. Їм відкрили церкву і залишили одних. Та перед тим, як піти, місцеві бачили, як гості розгортали якісь план. Через два дні, коли прийшли подивитися, як йдуть справи у реставраторів, то побачили, що в церкві нікого немає, а біля входу на дзвіницю вирита велика яма.
Що шукали, знайшли чи ні – ніхто не знає. А по селу поповзли чутки про незчисленні скарби, які були заховані в церкві. Ця давня історія і досі живе серед мешканців села.
А нова історія Свято-Петропавлівської церкви розпочалася в кінці 80-х років. В 1989 році церква отримала статус пам’ятки архітектури. А до святкування 100 – річчя з дня народження Сергія Прокоф’єва були проведені ремонтно-реставраційні роботи, які відзначили її сучасний вигляд.
С цього часу Свято-Петропавлівська церква відкрита як для віруючих, так і для всіх, хто приїжджає на батьківщину Сергія Прокоф’єва, щоб доторкнутися до історії та віддати данину поваги нашому великому землякові.
