До вересня 2023 року в нашій державі існувало досить цікаве свято, яке в народі називалося Старий Новий рік (13 січня). Цього дня віряни святкували Маланки та накривали Щедру кутю. Після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар більшість великих церковних свят українці святкують на 13 днів раніше. Тому й свято Маланки тепер буде 31 грудня (замість 13 січня). Цього дня ми будемо накривати другий, після Різдва Христового, святковий стіл – Щедру кутю.
Відомо, що в дохристиянські часи в українців існувала давня легенда, за якою богиня кохання Лада та бог всеєдної гармонії Ладо мали доньку Маланку. Одного разу викрав її змій та й ув’язнив у своєму підземеллі. Але молодик на ім’я Василь звільнив красуню з полону і за це вона вийшла за нього заміж. Саме тому наші предки вшановували Маланку, яка була символом Місяця, а наступного дня святкували день Василя, який символізував Сонце.
Коли на наші землі прийшло християнство, було вирішено не викорінювати повністю стародавні традиції, а вплести їх у церковні історії. Тому віряни 31 грудня вшановують преподобну Меланію, яка народилася у християнській родині й у віці 14 років вийшла заміж за Апініана, який також був знатним та багатим. Молода родина використовувала все своє майно, щоб допомагати бідним. Згодом Меланія оселилася на Єлеонській горі, де скоро виріс монастир.
Зазвичай на святковому столі цього вечора обов’язково стоїть Щедра кутя, а ще можна готувати різні пиріжки, ковбаси, вареники та млинці. Усі страви повинні бути ситними. Наприклад, готувати рибу за давніми традиціями заборонено, тому що тоді щастя попливе з дому, наче маленька рибка.
Готували страви зі свинини. У давнину, в дохристиянські часи, наші предки запікали ціле порося як пожертву Василю, який уважався покровителем цієї тварини. Тоді він дарував родині достаток і щастя. Також можна було готувати й різні страви зі свинини, як-от: холодець, ковбасу, сало тощо.
Крім того, наші предки випікали спеціальний обрядовий хліб. Коли жінка починала вимішувати тісто на випічку, то йшла, не миючи руки, з чоловіком «лякати» дерева, що погано вродили. Чоловік при цьому брав палицю чи сокиру, підходив до дерева, стукав тричі по корі, промовляючи: «Не будеш родити, буду рубати, а будеш родити, буду шанувати». Дружина повинна була відповісти за дерево: «Не рубай мене, а перевеслом підпережи, я тобі ще в пригоді стану». Після цього вона витирала об кору дерева руки.
Щедрування на Маланку – це одна з найцікавіших новорічних традицій українського народу. Жінки та дівчата збиралися гуртом, переодягалися й обходили своїх сусідів, співаючи щедрівки та прославляючи господарів дому. Щедрувати починали після заходу сонця, коли, за повір’ями, вилазить різна нечиста сила.
Щедрик-ведрик, дайте вареник!
Ложку кашки, кільце ковбаски,
Пиріг – без рук, без ніг, щоб не втік у сніг!
Або з руками й ногами, щоб біг за нами!
Не дасте пирога – візьму вола за рога,
Поведу в кабачок – проп’ю за п’ятачок!
В українських традиціях свято Маланки об’єднало давні різдвяні звичаї. Так, одним із найвідоміших є водіння кози, коли якогось хлопця перевдягали в Маланку та водили по домівках, співаючи пісні зі сценками.
Меланки ходили, васильки носили.
Васильку, мій батьку, пусти мене в хатку!
Я жита не жала – чесний хрест держала,
Золоту кадильницю, срібну накрильницю.
Радуйтесь люди, до вас Христос буде,
Богу свічу ставте, а нам пиріг дайте!
Коза символізувала вмираюче та воскресне божество, а сам обряд мав залучити багатство та добрий урожай. Перш ніж зайти до хати, маланкарі запитували в господарів дозвіл традиційними словами. Ця розвага була особливо популярною серед молоді, яка любила веселитися. Іншими персонажами були Орач, Ведмідь, Коза, Циган, Журавель, Рогатий чорт. Такий звичай у народі називався «водити Маланку».
А наступного дня, коли починає світати, йдуть посівати зерном. Зерно беруть у рукавицю або в торбину. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких. Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх із Новим роком:
Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю!
На щастя, на здоров’я та на Новий рік,
Щоб уродило краще, ніж торік, –
Жито, пшениця і всяка пашниця,
Коноплі під стелю на велику куделю.
Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
Дай, Боже!
Уважалося, що перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя, добробут, багатство. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять – тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.
