Сьогодні, 13 січня, увечері, напередодні Нового року за старим стилем в Україні традиційно святкують Щедрий вечір. У народній традиції це свято також називають святом Меланки (Маланки або Миланки) через те, що за Юліанським календарем, яким користуються східні православні християни, на 31 грудня припадає День Святої Меланії Римлянки – покровительки молодих дівчат, котра жила у Римі у ІV-V ст.
13 січня у церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, аби подякувати й вшанувати Бога за його доброту у минаючому році та попросити ласки на наступний рік. У цей вечір готують святкову вечерю, накривають багатий стіл, де має бути кутя, м’ясні справи, млинці, вареники чи пироги з різними начинками.
Головне дійство Щедрого вечора – звичайно, щедрування. Щедрувальники поодинці чи зібравшись гуртом обходять оселі, вітаючи господарів святковими піснями, бажаючи щастя, здоров’я, за що отримують винагороду. На Меланку щедрувати можуть не тільки дівчата, а й хлопці. Парубоцькі щедрування 13 січня називаються «водити Меланку». Хлопці збираються у групи, ховають обличчя за масками, а один перевдягається у дівчину, його ж потім і називають Меланкою.
Парубки висловлюють побажання господарям та веселять їх піснями, танцями, жартами, кумедними сценками. Деяких обрядів подекуди ще дотримуються, а деякі існують тільки у переказах, легендах, міфах чи у розповідях бабусь та дідусів.