«Люблю свою Донеччину. Її степи, байраки, лісосмуги, терикони. Люблю і її людей, невтомних трударів землі, заводів, фабрик, шахт. Любив завжди, люблю сьогодні, як мені здається, в годину негоди, асиміляції, байдужості моїх земляків-українців до національної культури, навіть до рідної мови», – Олекса Тихий.
До 95-ї річниці з дня народження педагога і правозахисника, уродженця Донеччини Олекси Тихого у Донецькому обласному краєзнавчому музеї відбулась бесіда «Філософія любові Олекси Тихого».
Для гостей заходу провели екскурсію виставкою «Ген непокори: хроніки українського спротиву на Донеччині від першої половини ХХ століття до 1991 року». Експозиція присвячена боротьбі українців за незалежність, неабияку роль у чому відіграв і Олекса Тихий.
Захід продовжився виступом Оксани Іванівни Сушко – кандидата філологічних наук, доцента кафедри української мови та літератури Донбаського державного педагогічного університету, керівниця гуртків «Українська мова» та «Літературна творчість» Донецького обласного палацу дитячої та юнацької творчості. Головною темою доповіді пані Оксани було питання «Для чого я живу?», яке поставив перед собою Олекса Тихий.
Зі слухачами бесіди дискутували щодо відповідей Олекси Тихого на його ж питання. Серед них:
- Щоб жило людство, мій народ, мій рід.
- Щоби не зробити нікому ніякого зла, не проявити ні до кого ніякої байдужості й несправедливості в його долі, тяжкому становищі, горі.
- Я – свідома частка Всесвіту, людства, свого народу, оточення за місце проживання й роботи, у колі своїх друзів і недругів. Я за все відповідальний.
- Я маю людську гідність, національну гордість. Нікому не дозволю топтати ні перше, ні друге.
- Зневажаю смерть, голод, бідність, страждання і саму зневагу.
Відвідувачі висловлювали свої думки щодо цих та інших тез Олекси Тихого.
Крім того, гості переглянули вітання вихованців гуртків «Українська мова» та «Літературна творчість», які діють на базі Олексієво-Дружківської спеціальної школи №13. Ці діти живуть і навчаються там, де жив і учителював Олекса Тихий.
На завершення зустрічі у виконанні студентки 1 курсу факультету спеціальної освіти ДДПУ Ольги Рижеголової прозвучала пісня про Україну, за процвітання якої так вболівав Тихий.
