«Лісова пісня»
Драма-феєрія «Лісова пісня» є одним із останніх творів Лесі Українки (п’єса написана в 1911 році у місті Кутаїсі). Сама письменниця наголошувала: “Писала я її дуже недовго, 10–12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій, але після неї я була хвора і досить довго «приходила до пам’яті”.
У творі органічно співдіють люди та міфологічні істоти, які увійшли у свідомість поетеси ще з дитинства:
“Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую Мавку «в умі держала», ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділась Мавка. І над Нечімним вона мені мріла, як ми там ночували – пам’ятаєш – у дядька Лева Скулинського. Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час» – я й сама не збагну чому. Зачарував мене сей образ на весь вік.”
За час свого існування твір зазнав багатьох сценічних реалізацій, одна з яких і представлена у кінофільмі, який і пропонується вашому перегляду:
«Камінний господар»
У драматичній поемі «Камінний господар» Леся Українка звернулася до класичного образу жіночого спокусника Дон Жуана, який є “героєм” багатьох класичних творів у різних європейських літературах. Дон Жуан Лесі Українки – це персонаж неоромантичної модерніської літератури, який відстоює право кожної людини вільно виявляти свої інтимні почуття. Сама Леся Українка так визначила задум драми:
“Ідея її — перемога камінного, консервативного принципу, втіленого в командорі, над роздвоєною душею гордої, егоїстичної жінки донни Анни, а через неї — і над Дон-Жуаном, «Лицарем волі». Традиційний спокусник жінок у Лесі Українки сам стає до певної міри жертвою жінки, яка зломила його волю.”
Переконатися у цьому відвідувачі нашого сайту можуть, переглянувши відеовиставу:
«Кассандра»
В образі Кассандри з однойменної драматичної поеми Леся Українка втілює один із найтрагічніших своїх персонажів, оскільки провидиця залишилася самотньою серед тих, кого вона попереджала про смертельну загрозу для рідного міста Трої.
Саме про це і йдеться у фільмі, який пропонується для перегляду:
«Одержима»
Міріам (героїня драматичної поеми «Одержима») – це, по суті, друге его самої письменниці. Твір писався у надзвичайно трагічних умовах, які переживала сама Леся Українка. Поштовхом для написання твору послужила смертельна хвороба Сергія Мержинського, в якого була закохана поетеса. Твір написано протягом однієї ночі, про що пізніше і повідомляла авторка Іванові Франку:
“…я її в таку ніч писала, після якої, певне, буду довго жити, коли вже тоді жива осталась. І навіть писала, не перетравивши туги, а в самому її апогею. Якби мене хто спитав, як я з того всього жива вийшла, то я б теж могла відповісти: J’en ai fait un drame.”
Дивіться відео нижче:
