36-річний «азовець» Віталій Таран загинув 15 квітня 2022 року на «Азовсталі» у Маріуполі. Він лежав із пораненням у госпіталі, на який росіяни скинули бомбу. Через три тижні там же загинула і його дружина.
Віталій народився у Красногорівці на Донеччині.
У 2014-му чоловік вивіз рідних і майбутню дружину Аллу до Маріуполя. Тоді там створювався добровольчий батальйон «Азов». Віталій займався волонтерством, допомагав бійцям, а згодом і сам приєднався до лав підрозділу. Спочатку допомагав на кухні разом з дружиною, а потім став начальником фінансової служби.
З Аллою вони одружилися у Маріуполі. Там же народився їх син. Віталій мав гарний голос та добре співав.
З початком повномасштабної війни Віталій не залишив побратимів та разом з ними брав участь у боях за Маріуполь. Напередодні загибелі чоловік отримав поранення і був у шпиталі на заводі «Азовсталь».
З дружиною вони не бачилися півтора місяця. 14 квітня Алла змогла дістатися до бункеру з пораненими, щоб побачитися з чоловіком. Тоді вже востаннє. Вони зробили спільну світлину та надіслали її мамі Віталія. Там подружжя тримаються за руки та щасливо посміхаються. Наступного дня Віталій загинув.
Мама загиблого, Роллана, цитувала журналістам повідомлення сина: «Нас там завалювали гранатами. Ми підбили танк. Командир нас дуже хвалив, що ми не кинули свої позиції. Мене витягнув із поля бою мій друг і побратим Кіт. Він виламав паркан, щоб мене врятувати. В мене вже все краще. Рани загоюються. Я живий».
«Він дуже часто писав, що дуже скучив по дружині, і за день до його загибелі, вона змогла один кілометр пройти вночі, навіть бігти, вона писала, якийсь поклик серця був, що вона побігла туди», – розповів журналістами Олександр, друг Віталія.
Через три тижні у Маріуполі загинула й Алла Таран. Російські військові залишили сиротою Данила – трирічного сина подружжя.
Будь ласка, відкладіть на хвилину свої справи та віддайте належну шану загиблим.
Пам’ятаймо!
Джерело: платформа пам’яті Меморіал Меморіал героїв
