6-7 грудня 2021 року відбувся дводенний воркшоп «Концептуальні підходи до музеєфікації російсько-української війни». Метою заходу було ознайомлення з напрацюваннями та досвідом фахівців, які працюють з музеєфікацією російсько-української війни, отримання практичних навичок та вироблення спільних засад для створення експозицій, присвячених російсько-українській війні. Організатори воркшопу: Український інститут національної пам’яті, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Донецька обласна державна адміністрація, Донецький обласний краєзнавчий музей.
Воркшоп розпочався з вітального слова голови Українського інституту національної пам’яті Антона Дробовича, генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Ігоря Пошивайла, заступника начальника Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації Аліни Певної.
6 грудня зі своїми доповідями виступили:
Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам’яті (тема «Веб-портал “Віртуальний музей російської агресії” як джерело верифікованоїі нформації»);
Оксана Іванців – засновниця проєкту “Що таке пам’ятати”, голова ГО “Art&Rights”, Владислава Осьмак – дослідниця історико-культурологічної частини комплексного міждисциплінарного дослідження політик та практик вшанування пам’яті загиблих військових у російсько-українській війні “Що таке пам’ятати” (тема «Політики та практики вшанування пам’яті загиблих військових у російсько-українській війні (за результатами комплексного дослідження “Що таке пам’ятати”)»);
Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності (тема «Музеєфікація “гарячої” історії: виклики, ризики, стратегії»);
Василь Павлов – радник міністра у справах ветеранів України (тема «Питання періодизації та термінології російсько-української війни (від 2014 року)»);
Ярослав Тинченко – військовий історик, заступник директора з наукової роботи Національного-військово-історичного музею України (тема «Із досвіду створення експозиції про російсько-українську війну»);
Валерія Лавренко – заступниця директорки Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького (тема «5 років музею АТО: виклики, практики, висновки»);
Юлія Скубицька – директорка проєкту WAR CHILDHOOD Museum в Україні (тема «Методологія фіксації “гарячої” травматичної історії, способи роботи з учасниками подій та інформацією»);
Анастасія Гайдукевич-Качуро – музейна експертка, кураторка виставок (тема «Музей неговоріння про війну: мова, тональність, досвід»);
Дмитро Гайнетдінов – завідувач відділу просвітницьких проєктів Національного музею історії України у Другій Світовійвійні, Катерина Барановська – завідувач сектору освітньо-комунікативних програм Національного музею історії України у Другій світовій війні (тема «Як розмовляти з дітьми. Дитячі програми у військових музеях»);
Андрій Качуро – куратор компанії Amuseum (тема «Експонати з передової: досвід музейної експедиції під час підготовки виставкового проєкту “Український Схід”»);
Ярослава Пасічко – завідувач відділу обліку музейних предметів та колекцій Національного музею історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс (тема «“Український Схід”: особливості музейного комплектування та обліку»);
Соня Брем – архітекторка, спеціалістка з питань фізичної доступності у урбан-бро Bigcitylab (тема «Архітектурна доступність музейних просторів»);
Олександр Мовчан – заступник директора з адміністративно-господарської роботи Донецького обласного краєзнавчого музею (тема «Інформаційна доступність музейного контенту»);
Ольга Гончар – директорка Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору» (презентувала напрацювання “Між прерії: музейна експедиція на Луганщину”).
6 грудня, перший день воркшопу, був спрямований на отримання теоретичних знань, другий – на набуття практичних навичок, корисних для побудови експозицій, присвячених російсько-українській війні.
7 грудня відбулось обговорення ключових питань щодо створення Музею російсько-української війни у Слов’янську. Дискутували про місію та мету музею, його цільову аудиторію, головний меседж (що має винести відвідувач з музею?), формування фондової колекції, спілкувались на інші важливі теми.
Зустріч була дуже плідною, ми отримали багато цінних порад, які стануть нам у нагоді під час роботи над створенням Музею російсько-української війни. Ми щиро дякуємо нашим співорганізаторам, а також усім учасникам воркшопу за небайдуже ставлення до обговорюваної теми, за зацікавленість та активність.
